Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пучечок

Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧЕЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЧЕЧОК"
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Ізб.. Cм. зб.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій. Левч. 62.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Невільниця, -ці, ж. Невольница, рабыня. Слухай, пані турчинова, привівем ті невільницю, аж із Польщі робітницю. АД. І. 290.
Поседіти, -джу, -диш, гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.
Похолодити, -джу́, -ди́ш, гл. Охладить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЧЕЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.