Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся.
2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько.
3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається.
Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна.
Клебан, -на, м. = клебаня.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла.
Куртатий, -а, -е. Короткохвостый.
Обстовпити, -плю, -пиш, гл. Обставить столбами. Обстовпили землю землеміри.
Посирий, -а, -е. Сыроватый.
Прихилля, -ля, с.
1) = прихилище. Нема мені прихилля. Біда сироті без тихого прихилля.
2) Расположеніе.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій.
2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
