Бенкетувати, бенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Оттак Еней жив у Дідони.... пустився все бенкетувать.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Локтьови́й, -а́, -е́ Локтевой.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися.
Попровадитися, -димося, -дитеся, гл. Потащиться, отправиться, пойти. І куди ото вони попровадилися прямо в грязюку, — наче обійти не можно.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Шестиголовний, -а, -е. Шестиглавый. Шестиголовний змій.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. Палицею шусть в діру. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками.
