Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Необережно нар. Неосторожно.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Cм. помка, помок.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися.
Становець, -вця, м. = станва.
