Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пуджівно

Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУДЖІВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУДЖІВНО"
Бульбуки мн. Родъ растенія. Вх. Уг. 4. Ум. бульбучки.
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Єв. Л. VII. 41. Довжник весело бере, а смутно віддає. Ном. № 10623. 2) Раст. Euphrasia officinalis. Лв. 98.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Заходжый, -а, -е. прил. Захожій. Н. Вол. у.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Охвицерський, -а, -е. Офицерскій. Чуб. V. 1010.
Перестрибнути Cм. перестрибувати.
Попересень, -сня, м. Поперечный ремешекъ у хомута въ шлеѣ. Він спитав, скільки попереснів у моєму хомуті, да й полічив.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУДЖІВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.