Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинятися

Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить. Мил. М. 64.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка. Мил. 51.
Знадтом нар. Слишкомъ. Узяв п'ятнадцять кіп знадтом з десятини. Нволынск. у.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить. АД. І. 36.
Крижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ крига. 2) — меду. Пчелиный сотъ. Вх. Зн. 29.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.