Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинятися

Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНЯТИСЯ"
Видавництво, -ва, с. Издательство. К. XII. 136.
Гишпанець, -нця, м. Испанецъ. Индиком ходить там гишпанець. Котл. Ен. IV. 12.
Деклара́ція, -ції, ж. Обьявленіе.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Павиний, -а, -е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне. Чуб. V. 881.
Паркановий, -а, -е. Относящійся къ забору, заборный.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре. Г. Барв. 163.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.