Биґарь, -ря, м. = беґар.
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Закріпи́ти, -ся. Cм. закріпляти, -ся.
Насіяти Cм. насівати.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
Ув'язати, -ся. Cм. ув'язувати, -ся.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли.
