До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч.
Запашни́й, -а́, -е Душистый, пахучій, ароматный. Запашний васильок три запахи має.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче.
Підстарий, -а, -е. Не молодыхъ лѣтъ. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве.
2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.
Розшитися, -ши́юся, -єшся, гл. О курицѣ: сѣсть на гнѣздо, чтобы снести яйцо.
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ.
