Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Гітинка, -ки, ж. Молодая ель.
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці.
Напаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Накурить чѣмъ-либо благовоннымъ, надушить. Оце як напахали! Чим це ви? Чи не тим, шо отто продають венгерці? Курильні листки, чи як на їх казать?
Невінчаний, -а, -е. Невѣнчанный, необвѣнчанный. Це той коваль, що з невінчаною жінкою живе.
Шваркнути, -кну, -неш, гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля.