Галити, -лю, -лиш, гл.
1) Гладить галом (Cм.).
2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте.
Докрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докри́ти, -кри́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить крыть. Докривши клуні, вернувсь я до діда.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники.
Обплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обплестися, -туся, -тешся, гл.
1) Оплетаться, оплесться, обвиться.
2) Огораживаться, огородиться. (Максим) обплівся височезною густою лісою з острішком.
Перемолотити Cм. перемолочувати.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Скотинюка, -ки, ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку.
Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло.
Хлянути, -ну, -неш, гл.
1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне.
2) Литься. А вода хляне та й хляне.
3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула,
