Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Куди вас враг несе до гаспидського сина?
Дозволі́ння, -ня, с. = Дозвіл. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба.
Жиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пастись, кормиться (объ уткахъ и гусяхъ). Місця, де дикі качки жиркують.
Зави́хоритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму.