Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просивий

Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі. Гол. І. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСИВИЙ"
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство. Желех.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Пообманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть (многихъ).
Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні. Єв. Л. І. 11.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю. Мир. ХРВ. 255.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.