Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Жи́жкати, -каю, -єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть.
Змія, змії, ж. Змѣя. А під тим каменем да люта змія лежить. Ум. змійка.
Липни́к, -ка, м. 1) и 2) = липняк 1 и 2. 3) Мучной хрущъ, Melolontha fullo. 4) Раст. a) Silene vissora. б) Galium aparine.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться.
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Різанець, -нця, м. Евнухъ.
Ропа, -пи, ж.
1) Сукровица.
2) Разсолъ. Солоний як ропа.
3) Нефть.