Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продиво

Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДИВО"
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Йоломчик, -ка, м. Мерлушковая шапка съ нѣсколько заостреннымъ верхомъ, загибаемымъ внутрь. Вас. 156.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік. Александров. у.
Наба́зграти, -раю, -єш, гл. Напачкать, написать каракули.
Наклепа́ти, -па́ю, -єш и -плю́, -плеш, гл. Отбить (косу). Він наклепав косу. Рудч. Ск. І. 54.
Паворожка, -ки, ж. Насѣк. Сосcinella, божья коровка. Вх. Лем. 445. Cм. сонечко.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Хабалиця, -ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Харьк. Одесс. Угор. Огороженное поле. Вх. Лем. 479. Ум. царинка, цариночка. ЕЗ. V. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОДИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.