Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причет

Причет, -та и -ту, м. 1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі. Св. Л. 10. 2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи. О. 1862. IV. 30. 3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую». Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕТ"
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Попідмазувати, -зую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ). Вози вже попідмазував, — чи запрягати? Харьк. у.
Розрізувати, -зую, -єш, сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.
Султанський, -а, -е. Султанскій. К. ПС. 120.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Шалапутство, -ва, с. 1) Легкомысленность, сумасбродство. 2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧЕТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.