Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ.
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива.
Зелізни́к, -ка, м. Желѣзные инструменты плотника или столяра.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось.
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. У Ranunculus acris. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть.
Левусь, -ся, м. Ум. и ласкат. отъ лев.
Му́дрість, -рости, ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Рябо нар.
1) Пестро. Аби, бабо, рябо.
2) Рябо, съ оспинами, съ пятнами на лицѣ. Хоч ряби на виду, так маслаки доладу.
