прихиляти

Прихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. МВ. (О. 1862. III). 42) Не має де голови прихилить. Єв. Л. IX. 58. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. Гліб. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Св. Л. 18. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. МВ. (О. 1862. III. 47). 2) Притворять, притворить. Прихили двері. 3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.