Виноситися, -шуся, -сишся, сов. в. винестися, -суся, -сешся, гл.
1) Выноситься, винестися.
2) Возноситься, вознестись, подниматься, подняться. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилася покрівля його чималої хати.
3) курка винеслася. Снесла всѣ яйца, больше ужъ не будетъ нестись. За літо кури винеслись, то тепер і не несуться.
Заступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. заступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закрывать, закрыть, становиться между. Рада б зірка зійти, чорна хмара заступає. То не чорнії хмари ясне сонце заступали. . Рад би я вітати та й привід дати своєму дитяточку, — сира земелька заступила тенька, прилягла мі ручку. Люде б сонце заступили, як би мали силу. Так мені світ і заступило. 2) Занимать, занять, преграждать, преградить (дорогу). Де не візьметься вогонь, — увесь шлях заступив. Йому калина дорогу заступила. А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. 3) Заходить, зайти за что. Як хто їде, або йде було мимо, то він заступить за, коморю, чи за двері, щоб не здоровкатись. Шкода від нас за мури заступати, на козаків гармати риштувати. 4) Начинаться, начаться (о днѣ и пр.). Заступало свято, настав багатий вечір. 5) Вступать, вступить (въ должность). Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. 6) Замѣнять, замѣнить, замѣщать, замѣстить. 7) Защищать, защитить. Хто мене (без матері) буде тепер заступать? Було б кому заступити дочку від силоміття. Заступи мене, Боже, при лихій годині! Заступи, Господи, заборони хрестінську худібку.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.)
Осонь, -ни, ж. = осоння.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. Ум. підкісничок.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити.
Проза, -зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають.
Промигнути, -ну́, -не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер.
