Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присуджувати

Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Грин. III. 248. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне. Чуб. V. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСУДЖУВАТИ"
Баночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ банка. 2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд. Шух. I. 85.
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Джиджулу́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. Сим. 182.
До́кля, нар. Пока. Не женися, Шугаїку, доклясь молоденький. Гол. ІІІ. 403.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Овечина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Повискрібати, -ба́ю, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.
Часок, -ску, м. Ум. отъ час.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.