Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приникати

Приникати, -ка́ю, -єш, сов. в. прини́кнути, -кну, -неш, гл. Прибывать, прибыть. А менший син, піша пішаниця за гостя (додому) приникає. АД. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНИКАТИ"
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Теслярувати, -ру́ю, -єш, гл. = теслювати.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли. Шейк.
Удивитися Cм. удивлятися.
Фуферня, -ні, ж. = фуфалиця. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИНИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.