Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приліплювати

Приліплювати, -люю, -єш, сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛІПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛІПЛЮВАТИ"
Згі́р'Я Cм. згірря.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія. Ив. 64.
Мороз-зум. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. Мет. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. Ном. № 629 — 636. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. О. 1862. X. 6. Ум. моро́зець, моро́зонькоЄ морозець, та не цупкий. Мир. Пов. І. 136.
На́морозень, -зня, м. = наморжень. Желех. Новомоск. у. (Залюбовскій).
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Обваруцкатися, -каюся, -єшся, гл. Испачкаться въ грязи. Вх. Зн. 42.
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Притюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.
Розмірити Cм. розміряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛІПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.