Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикінчати

Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКІНЧАТИ"
Бараболя, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. бараболька. Грин. ІІІ. 517.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. І. 88. Cм. вибель.
Гвер, -ра, м. Ружье. Федьк. І. 4.
Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. О. 1862. III. 33. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Жахли́вість, -вости, ж. Пугливость.
Заступо́чок, -чка, м. Ум. отъ заступ.
Оклепанець, -нця, м. = околот 1. Вх. Зн. 43.
Хлібусь, -ся, м. Ласкательное отъ хліб. Святий хлібусь. Вх. Лем. 478.
Цоб меж. = соб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.