Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Нехай таки я не даром житиму на світі. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що.
Десяти́нка, -ки, ж. Ум. отъ десятина.
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Дообі́дній, -я, -є. Бывающій до обѣда. Дообідня година.
Жемчужо́к, -жка́, м. Ум. отъ жемчуг.
Кластися, -дуся, -дешся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Кладеться на годину. Се мені дорога кладеться. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться.
4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора.
Крикнява, -ви, ж. Крикъ многихъ голосовъ. Там така крикнява, свиснява.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір.
2) Возмужать.
3) Сдѣлаться люднѣе.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
