Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2), мн. вольности. Запорожскія земли.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня?
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться.
Обсушувати, -шую, -єш, сов. в. обсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Осушивать, осушить. Свіжий вітрець швидко обсушив сльози молодої.
Папужий, -а, -е. Попугаичій.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють.
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано.
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.