Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Відпекатися Cм. відпекуватися.
Дармої́жний, -а, -е. = Дармоїдний.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Загнуться.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Православник, -ка, м. Православный человѣкъ. К. ПС. 5.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.
Цюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. мочиться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.