Тлумачення / значення слова "ПРИЗВОДИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Бабусин, -на, -не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.

повністю...

Брись, -ся, м. Имя собаки. Kolb. І. 65.

повністю...

Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris. Вх. Пч. І. 16. II. 8.

повністю...

Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.

повністю...

Закрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались. Г. Барв. 147.

повністю...

Кутання, -ня, с. Кутаніе.

повністю...

Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя. Черниг. у.

повністю...

Паркотливець, -вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.

повністю...

Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.

повністю...

Рямено, -на, с. Оконная рама, переплетъ оконной рамы. Застукали в рямено того вікна. Екатер. у. (Залюб.).

повністю...