Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь.
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться.
Ду́матися, -ється, гл. безл. Так я міркував, так думалося мені про усе отсе.
Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Оженився з Палажчиною дочкою.
Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Підпрягати, -га́ю, -єш, сов. в. підпрягти, -жу, -жеш, гл. Припрягать, припрячь. Коня третього підпрягти випросив. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу.
Помести Cм. помітати.
Угірковий, -а, -е. = огірковий.
Улучно нар. Мѣтко.
