Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Перехилить голову. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля.
Поручча, -чів, м. мн. Перила.
Різа, -зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Під ним (городом) ціла різа землі буде.
Розлягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. 3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. І по ставках той плач луною розлягався. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Регіт — аж вигін розлягається.
Розцвісти, -ся. Cм. розцвітати, -ся.
Троєнка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus, muscarius L.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл. — у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Цідилко, -ка, с.
1) = цідилок.
2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Ум. ціди́льце.
