Брусок, -ска, м.
1) Ум. отъ брус. Въ 1 и 2 знач. употребляется чаще, чѣмъ брус. Мила брусок. Достав Панас сокиру та брусок.
2) Часть полудрабка: каждая изъ двухъ горизонтальныхъ жердей, соединенныхъ щаблями.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. ,
Кахи меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи!
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ.
Крагулець, -льця, м.
1) Ястребъ, Nisus communis.
2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. Cм. лепеха 2.
Пов'ялити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи.
Тупоносий, -а, -е. Имѣющій не острый носъ. Оси, оси, які ви тупоносі! принесіть мені меду.
