Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкалубати

Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКАЛУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКАЛУБАТИ"
Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене. МВ. ІІ. 186.
Зменшати 2, -шаю, -єш, гл. = зменшувати.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Опекти, -ся. Cм. опікати, -ся.
Потребувати, -бу́ю, -єш, гл. Нуждаться въ комъ, чемъ. Ми нових богів не потребуємо, ми старого бога любимо. Фр. Пр. 81. Нащо ти нас потребуєш? АД. II. 119.
Приписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. приписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Приписываться, приписаться. Приписався до Мар'янівської громади. Мир. Пов. II. 42.
Сіва, -ви, ж. 1) Часть нивы, засѣянная однимъ взмахомъ руки. Буде помалу йти, сіву менчу займать. Ширше роскине сівою. 2) Мѣшокъ, употребляемый при сѣяніи.
Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШКАЛУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.