Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похотітися

Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОТІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОТІТИСЯ"
Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом. Федьк.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Гн. II. 43. Виняв та й дав ґрайцарь. Гн. II. 42.
Дохо́жий, -а, -е. = дохожалий. Дівка вже дохожа, пора сватати. Борз. у.
Друкува́ння, -ня, с. Печатаніе.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Роскудлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роскудлатися, -лаюся, -єшся, гл. О волосахъ: взъерошиваться, взъерошиться, растрепаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОТІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.