Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похит

Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИТ"
Мня́ти Cм. м'яти.
Мудрува́ння, -ня, с. Умствованіе, мудрствованіе.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Присінок, -нка, м. Пристройка. Вх. Зн. 55. Чаще во мн. присінки. Крыльцо, крыльцо съ навѣсомъ на двухъ столбикахъ. Поп. 52. В присінках всі пани сиділи, на дворі ж вкруг стояв народ. Котл. Ен. II. 15. Наймити й наймички на присінках. Сим. 205. Ум. присінечки. Чуб. V. 1076. Ой у сінечки, у присінечки ясне сонечко сходить. Мил. Св. 18.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.
Хвашія, -шії, ж. Полоса, вырѣзанная вдоль выдѣланной кожи. Пас. 158. Там у мене під лавою єсть фатія ременю, заплатив я четвертак. Грин. III. 567. Вообще вырѣзанная полоса кожи. Давай йому кару давать — дерти хвашії і соллю солить, та й знов притулюють, а в другому місті ріжуть. Так, поки і вмер. Грин. ІІІ. 588.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.