Видобрити, -рю, -риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм.
Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень.
Зага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. загада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається.
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє.
Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки.
Навощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = навоскувати.
Попідмощувати, -щую, -єш, гл.
1) Подмостить (во множествѣ).
2) Подложить подъ что (во множествѣ).
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл.
1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники.
2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш.
