Бризка, -ки, ж. Брызга. Вода кипіла під кладкою, кидаючи бризками мені під ноги. Бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Перекидки нар. Кувыркомъ.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Так король і дав їм права. Шукати захисту під правом польським. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Ой бо син вітця до права тягне. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом.
Тихо нар.
1) Тихо, негромко.
2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле.
3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
