Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посумніти

Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСУМНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСУМНІТИ"
Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. І. 227.
Душо́к, -шка́, м. Ум. отъ дух.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. Стор. МПр. 129. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.
Кади и кадивай, нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи. Вх. Зн. 23.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння. ЕЗ. V. 24.
Причет, -та и -ту, м. 1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі. Св. Л. 10. 2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи. О. 1862. IV. 30. 3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую». Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСУМНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.