Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посуватися

Посуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. посунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Подвигаться, подвинуться. Мій парубок тільки очима світить та по за мною посувається, знай, до дівчини. МВ. І. 112. 2) Соваться, сунуться. Всі п'яні, хоть куди посуньсь. Ен. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСУВАТИСЯ"
Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. І. 118.
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки. Гол. І. 90.
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл. 1) Остынуть. 2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Пай, паю, м. 1) Пай, доля, часть. Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю. Шевч. 2) Счастье, удача. Куди не кидать, так ні: нема паю. Лебед. у. Ум. пайок. Котл. Ен. V. 47.
Послугувати, -гую, -єш, гл. = послуговувати. Послугувала вона їм. Єв. Мр. І. 31.
Праволомний, -а, -е. Законопреступный.
Турпан, -на, м. 1) Покрывало новобрачной. ЗЮЗО. II. 491. 2) При похоронахъ въ Буковинѣ замужнимъ молодымъ женщинамъ кладуть на голову «бѣлый ручникъ, но подъ бороду новымъ турпаном подвязаный». Гол. IV. 540.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.