Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постоячка

Постоячка, -ки, ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЧКА"
Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды. Павлогр. у.
Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Ростроюдитися, -джуся, -дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки. Полт. г.
Скоротити Cм. скорочувати.
Сливовий, -а, -е. Сливовый.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Разжевать. 2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять. Мнж. 177.
Уморхати, -хаю, -єш, гл. Утомить, сильно изморить. Хоч яка була вморхана, хоч як задихалась. О. 1861. IX. Стор. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТОЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.