Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постояльне

Постояльне, -ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНЕ"
Веряйка, -ки, ж. Деревянный замокъ. Вх. Уг. 231.
Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл. 1) Выкуривать, выкурить. 2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш. Ном. № 2810.
Допе́рти Cм. допорати.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. І. 175.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  
Прийми мн. Въ выраженіяхъ: у приймах бути, жити. Быть пріемышемъ, жить въ чужой семьѣ. У приймах собака був да й хвоста збув. Посл. у прийми пристати, у прийми піти. Не имѣя своего хозяйства, сѣсть на хозяйство жены въ ея домѣ. ЗОЮР. І. 46.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Тяганка, -ки, ж. Судебная волокита. Вх. Зн. 72. Cм. тяганина.
Штукований, -а, -е. Состоящій изъ частей. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТОЯЛЬНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.