Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постільга

Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТІЛЬГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТІЛЬГА"
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ном. № 2137. Ум. кізячо́к. Мнж. 1.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Надуса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Надуваться, важничать. Богослов преважно розляжеться, підійме плечі, щоб ширші здавались, надусається... Св. Л. 229.
Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. МВ. І. 100. На той саме час нахопився Чіпка. Мир. ХРВ. 330. 2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Мир. ХРВ. 12. Нахопився в лісі на вовків.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Св. Л. 62. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні. Св. Л. 127. 2) Необходительный, непривѣтливый.
Пристарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. МВ. І. 108. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку. Ном. № 5316.
Проміття, -тя, с. Зарево. Харьк.
Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Г. Барв. 364. К. ХП. 86. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Ном. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. МВ. (О. 1862. І. 48). Иногда только во мн. ч. Мнж. 192.
Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТІЛЬГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.