Білоок, -ка, м. Рыба. Abramis Sapa.
Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці, ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.»
Виноват, виноватий, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Нехай на себе жалкує виноватий.
2) Должный, должникъ.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Краска, -ки, ж. 1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. 2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. 3) Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Ум. красочка.
Мина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. Минулась котові масничка. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Уже й літо минулося. Давно і плем'я те минулось. 2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Жита минулись. 3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. 4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. 5) Умирать, умереть. Минаюся з болю.
Повстяний, -а́, -е́ Войлочный. Бриль повстяний. Язик мов повстяний.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання.
Чагарець, -рця, м. Ум. отъ чагарь.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе.
