Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було.
Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку.
Забезневи́нно нар. Безъ вины. Забезвинно душа пропада.
Ладувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Грузить, нагружать.
2) Заряжать.
3) = ладнати.
Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.
Сипання, -ня, с.
1) Сыпаніе.
2) Наливаніе.
3) Отливка изъ металла.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв.
