Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посилати

Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл. 1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Чуб. V. 377. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Чуб. І. 249. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Пошли, Боже, з неба чого нам треба. Ном. № 147. 2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Мир. ХРВ. 33. Посилає вперед нога за ногою. Мир. ХРВ. 30. 3)поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав. АД. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСИЛАТИ"
Гендльовий, -а, -е. Барышническій, торговый. Це жидок гендльовий.
Згрязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузи́ти. Згряжена дорога. Черк. у.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Левиц. І. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець. Рудч. Ск. II. 15.  
Купинястий, -а, -е. Поросшій кустами травы; кустистый. Желех.
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Полонянка, -ки, ж. Плѣнница. Ум. полоня́ночка.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Рогулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ рогуля. 2) мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.