Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поруха

Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУХА"
Вимолот, -ту, м. Умолоть.
Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій. КС. 1883. ІІ. 470.
Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Намере́жити Cм. намережувати.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Порозсукувати, -кую, -єш, гл. Разсучить, раскрутить (во множествѣ).
Родительський, -а, -е. Родительскій. Родительська любов. Левиц. І. 242.
Роскохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Возбудить любовь. Хочеш мене роскохати, а після ся посміяти. Чуб. V. 106. 2) О скотѣ: раскормить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.