Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? Скоро стам козачка козацький голос зачувати. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. 3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica.
Ма́вка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. Cм. навка.
Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе.
Невмолот, -ту, м. Плохой умолоть. Коли нерод, так і невмолот.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня.
Починатися, -на́юся, -єшся, сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось?
Приближність, -ности, ж. Разстояніе.