Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верескливий

Верескливий, -а, -е. Крикливый. Желех. Левч. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕСКЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕСКЛИВИЙ"
Викишкати, -каю, -єш, гл. Выгнать, прогнать (отъ киш!) Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1538.
Доку́пи нар. Вмѣстѣ. Ком. І. 50.
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти. КС. 1893. XII. 448.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Поширяти II, -ря́ю, -єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали. Павлогр. у.
Пронос, -су, м. Поносъ. Мил. М. 82, 80.
Скрекотання, -ня, с. Стрекотаніе.
Сподівати, -ва́ю, -єш, гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. ЗОЮР. І. 27. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. Мил. 202. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває. Макс. (1849), 89.
Сутеніти, -ніє, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. Н. Вол. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.
Хвура, -ри, ж. = хура. Ми тебе доставим аж до того міста, где ти маєш хвуру брати. Чуб. V. 1043.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕСКЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.