Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы.
Византійство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому. А папство буде панувать... та византійство прославлять.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Нужда доліглива, що їсти нічого.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь.
Паркання, -ня, с. = паркан.
Пастка, -ки, ж.
1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене.
2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках.
Підсипати, -па́ю, -єш, сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл.
1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати.
2) Подливать, подлить. Підсипала борщу.
3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Квочку підсипати годиться увечері. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти.
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Стотно така була, як оця.