Безсердечність, -ности, ж. Безсердечіе, жестокосердіе. 17.
Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Вд... Cм. уд....
За́рно нар. Завидно. Чи вже йому зарно стам на той стіжок?
Знадвору нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору.
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у.
Розділ, -лу, м.
1) Раздѣлъ, дѣлежъ.
2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи.
3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив.
Тестамент, -ту, м. Духовное завѣщаніе. Не дав зробить і тестаменту, к чортам його на вік послав.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Товді я була весела, як у батенька я жила.