Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу!
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей.
Заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Заплескать. Заплескала в долоні. 2) Cм. запліскувати.
Лигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Cм. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув.
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше.
Учикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать; отрѣзать.
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки.
