Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попліч

Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. І. 91).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІЧ"
Гребови́ця, -ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Підборкувати, -кую, -єш, сов. в. підборкати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать крылья. 2) Прибирать, прибрать къ рукамъ.
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Помовчати, -чу, -чиш, гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам. Ном. № 1108.  
Посмітити, -чу́, -тиш, гл. Насорить.
Пособник, -ка, м. Помощникъ.
Роздавальник, -ка, м. 1) Раздающій. 2) Щедро раздающій, любящій дарить. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.