Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Допевня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допе́внитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Удостовѣряться. 2) Домогаться, добиваться, добиться, требовать. На два золоті і більше не допевняйся. Допевняйся, плати. Іди допевняйся, нехай тобі віддасть. 3) Добиваться, добиться, достигать, осуществлять. І рече Господь: ось один народ і одна в його мова; оце почали вони свою роботу і ніщо їм не перебиває допевнитись усього, що задумали.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов.
Нуздечка, -ки, ж. Ум. отъ нузда.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Прогари м.
1) Отверстія въ печномъ поддувалѣ, въ рѣшеткѣ поддувала.
2) Отверстія въ печи кирпичнаго завода, сквозь которыя проходитъ вверхъ на кирпичи огонь.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
