Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки.
Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Доба́, -би́, ж. 1) Сутки. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Ув обідню добу там і опинивсь. В таку добу під горою щось біле блукає. 3) Возрастъ. Два молодці так вашої доби. Cм. Діб.
Досла́тися, дошлю́ся, -шле́шся, гл. Быть въ состояніи послать. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий.
Ковальчик, -ка, м.
1) Ум. отъ коваль.
2) Птица: пищуха, Certhia familiaris.
Назнача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. назначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣчать, отмѣтить, намѣчать, намѣтить; обозначать, обозначить. Піймуть поля, скільки їм назначиш. Бог назначив, то й здохла ялівка.
Поледовиця, -ці, ж. = поледиця.
Урда, -ди, ж. = вурда.
Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш.
