Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поніячитися

Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІЯЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІЯЧИТИСЯ"
Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
Глист, -та, м. Глиста.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. МПр. 107.
Налічи́ти Cм. налічувати.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл. 1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку. 2) Наскресть. 3) Дурно написать.
Поперетовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перетовкти, но во множествѣ.
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Сороміцький, -а, -е. Безстыжій, безстыдный, срамной, неприличный, похабный. Сороміцькі пісні.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНІЯЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.