Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вежа

Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг. Гол. І. Объясн. къ изобр. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕЖА"
Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Ве! меж. 1) Фи! гадость! 2) Подражаніе реву медвѣдя. Драг. 6. Cм. бейкати. 3) ве-ве! Выраженіе удивленія. Вх. Лем. 396.
Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи. Золотонош. у.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.
Обполіскувати, -кую, -єш, сов. в. обполоскати, -щу, -щеш, гл. Ополаскивать, ополоскать.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Поодц.. Cм. повідц..
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.  
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.