Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведрик

Ведрик, -ка, м. Встрѣчено въ дѣтской щедровкѣ: Щедрик-бедрик! дайте вареник! Чуб. III. 477. Cм. бедрик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕДРИК"
Бубна, -ни, ж. = ґуля. Черном.
Визвати Cм. визивати.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Надо́бно нар. Красиво, прелестно.
Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. О. 1862. V. 92. Cм. наємець.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ном. № 12217. Ум. окрайчик.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана. Гол. І. 101.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить. Угор.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Цизорик, -ка, м. Перочинный ножикъ. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕДРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.