Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понамучувати

Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАМУЧУВАТИ"
Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Гматний, -а, -е. Гибкій. Желех.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. І. 25. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Любо́вно нар. Любовно, въ любви, въ согласіи. Хороше да пригоже, да любовно живуть. Чуб. V. 516. У нас це так любовно. Лебед. у. Ум. любо́вненько.
Нежар, -ра, м. = нежерь.
Погребний, -а, -е. Погребальный, похоронный. Погребна одправа.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Спорожняти, -няю, -єш, сов. в. спорожнити, -жню́, -ниш, гл. Опорожнять, опорожнить. Рудч. Ск. II. 199. Нехай спорожню глечичок, а то він з водою. Новомоск. у. Коряк той спорожнили. Мкр. Н. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАМУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.