Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понакрадати

Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКРАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКРАДАТИ"
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Ненаїдний, ненаїсний, -а, -е. Ненасытный, прожорливый. Н. Вол. у. и Камен. у.
Необавки нар. Немедля, сейчасъ. Угор.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Пострічатися, -чаюся, -єшся, гл. Встрѣтиться. На Стрітення зіма, з літом пострічаються. Ном. № 521.
Сукати, -ка́ю, -єш, (-чу, -чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2)бублики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3)свічки. Дѣлать свѣчи. 4)дулі. Кукиши давать.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.
Шамотнява, -ви, ж. = шамотня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКРАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.