Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понакрадати

Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКРАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАКРАДАТИ"
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка. МВ. І. 125.
Ин'як нар. = и́нак. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як. МВ. (О. 1862. І. 100).
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный. Желех.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Сплющити, -ся. Cм. сплющувати, -ся.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАКРАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.