Безухий, -а, -е. = безвухий
Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Відпльовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відплюватися, -плююся, -єшся, гл. Отплевываться, отплеваться. Як перейде (піп) дорогу — щастя не буде, хиба відплюєшся.
До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Cм. шнир.
Нав'я́зти, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Обгиналки, -лок, ж. мн. Бока плоскодонной лодки.
Попідлизуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони попідлизувалися до хазяйки, так їм і добре, а як я не вмію підлизуватися, так мене й гризуть усі.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці».
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався.
